// Молодість //

Рік лягає зморшкою на твоє чоло,
не питає тебе,
чи згоден ти.
Опускає вниз твоє крило.
Він тебе скубе
[і ти не можеш втекти].

Той, хто має силу
втримати весну в душі,
той тримає час за хвіст,
а час йому кричить:

Як мить пройде вона,
тяжко защемить вогнем
в серцях її луна.
Молодість одна
Лишиться у пам"яті
війна.

Дощ лягає краплями на твоє вікно,
не питає тебе,
чи хочеш ти.
Заставляє згадувать тепло,
як життя текло
[й скільки вже пройшло].

Той, хто має силу
втримати життя в душі,
той тримає час за хвіст,
а час чимдуж кричить:

Як мить пройде вона,
тяжко защемить вогнем
в серцях її луна.
Молодість одна
Лишиться у пам"яті
війна.