Твоя рука торкнулась моїх кіс,
А ти чомусь русалкою мене назвав,
Немов у дивний світ, у казку, переніс,
Де папороть цвіте і мрія ожива.
Заворожу, знайду ще ті слова,
Які поєднують серця і небес красу,
В яких чарівна мить завжди-завжди жива,
Я папороті цвіт з піснями принесу.

Приспів:
Я заворожу, тебе заворожу,
Для тебе віднайду оці слова,
В яких чарівна мить завжди жива,
Завжди жива! І мрія ожива моя!
Заворожу!

В тобі горить вогонь моїх пісень,
Для тебе промінь сонця я в косу вплету,
Щоб бачив ти у ній у сяйві кожень день
Її - свою звабливу мрію, золоту.
Заворожу, і хочеш ти чи ні,
Я неповторністю ввійду в твоє життя
І та русалонька, її дзвінкі пісні
Не згаснуть, тоді не кануть в забуття.

Приспів. (2)