Птахом та й понад полем
життя сплива.
Моє небо - то скутая воля
в віках мина!

Ти так хотіла бути небом!
А я зоряним шляхом
під твоїми ногами!
Чуєш?! Так хотів бути вітром!..

А я просто ворон.
Я по тобі лечу.
Я просто ворон.
До тебе в снах кричу.
Я просто ворон у твоїх очах.
Ворон. Та це мій шлях.

Мої крила - то чорні вітрила, 
лоскочеш плачем.
Лиш пам'ятай, що ти моя віра,
сповнена дощем!

Ти так хотіла бути небом!
А я зоряним шляхом 
під твоїми ногами...
Так хотів бути вітром...
Щоб по тобі летіти...

А я просто ворон.
Я по тобі лечу.
Я просто ворон.
До тебе в снах кричу.
Я просто ворон у твоїх очах.
Ворон. Та це мій шлях.