Ти ще чекатимеш сонця без меж
перепливеш цю ніч, переживеш
ще приймач покірно плаче
і зірки як помаранчі марно освітлюють дім, де тебе вже нема
Кохана

переплутані вени
ліхтарі в далеких містах без тебе
одинокі антени помирають у небесах

нічним слайдами у голові
твої повернення вічне тіві
небезпечну і тривалу цю дорогу до вокзалу
можеш звичайно здолати якщо ти сама
Кохана

всі маршрути вже відомі
кожна річ в моєму домі має колір любові і тіла твого
Кохана