Коли так сильно засумую,
На склі весну я намалюю...
І тільки ніч не має сну...
Ти так любив мене одну.

Але поправді я не знаю,
Чому тебе іще тримаю?...
Коли весна любов забрала,
А я давно вже...

Приспів:

Відпусти, відпусти, як з рук гарячу каву...
Полети, полети! Я так цього чекала!
І засни, і засни, не відчуваючи вини.
Відпусти, відпусти, як з рук гарячу каву...
Полети, полети! Я так цього чекала!
І засни, і засни в долонях теплої весни!

Не ті слова, не те вино...
Це вже напевно, все одно!
Де повертаються ці сни,
Прийде світанок до весни,

Де не буде уже тебе,
З дощем мій спогад пропаде.
Мені, напевно, це здалося,
Як ніжно грався ти волоссям.

Приспів:

Відпусти, відпусти, як з рук гарячу каву...
Полети, полети! Я так цього чекала!
І засни, і засни, не відчуваючи вини!
Відпусти, відпусти, як з рук гарячу каву...
Полети, полети! Я так цього чекала!
І засни, і засни! В долонях теплої весни!

Обіймів не було твоїх,
Тоді ще падав просто сніг...
Неправди не було й брехні,
Лиш той малюнок на вікні.

На тебе більше не чекаю...
І десь сама тепер зникаю.
Коли тебе я відпускала,
Тоді я вільним птахом стала.

Приспів:

Відпусти, відпусти, як з рук гарячу каву...
Полети, полети! Я так цього чекала!
І засни, і засни, не відчуваючи...
Відпусти, відпусти, як з рук гарячу каву...
Полети, полети! Я так цього чекала!
І засни, і засни, не відчуваючи вини
Відпусти, відпусти, як з рук гарячу каву...
Полети, полети! Я так цього чекала!
І засни, і засни в долонях теплої весни!
В долонях теплої весни...