Жага, що мріє бути кимось -
насправді тільки чекає час.
Марнують світло, думками кригу,
Створивши ідеали в нас.

Куди подівся птах
кольору надій?
Втрачаєм свій час
в штучном смутті подій.
Сни законсервовані
у лапках снодійних.
Голови оголені в пошуках...

Приспів:
Грати, стати тим,
Хто вже помер.
Знати, мати все,
Що не живе! Мене не буде там!!

Стежка, а насправді схили,
Що ведуть тільки вниз і вниз.
Руйнуєм все, що так любили,
Змінює свій шлях наш Стікс.

Хащі розрослись
бездушністю мрій.
На залишках сплелись
химерні квіти дій.
А скоро прийде осінь,
І розіб'є карафу,
Наповнену останніми почуттями...

Приспів:
Грати, стати тим,
Хто вже помер.
Знати, мати все,
Що не живе! Мене не буде там!!