День, ніч і навпаки
Ніч день з іншої строки.
Я, мої листи,
Олівець і нарешті ти
Є він, нема її
Вся любов на хентаї

Малюю тебе, малюю хентаї.
А тіло моє вогнем обпікає.
Бо ніби ножем свої візерунки,
Простим олівцем відверті стосунки

Де, де та межа
Тобі я своя-чужа
Веде лінія...
Не мене - твоє ім’я.
Він є, але він п’є
Її тіло, не моє.
Олівцем, ніби променем,
Намалюю іншою мене

Малюю тебе, малюю хентаї.
А тіло моє, вогнем обпікає.
Бо ніби ножем свої візерунки,
Простим олівцем відверті стосунки

Тіло... Вогнем... 
А тіло як вогнем...
Я відчуваю тебе... 
А тіло як вогнем, 
А тіло... А тіло... 
Я відчуваю!

І я малюю на хентаї, хентаї
Всьго чого в житті не має, не має
Минає день і ніч минає, минає
Тебе малюю на хентаї, хентаї

Малюю тебе, малюю хентаї.
А тіло моє, вогнем обпікає.
Бо ніби ножем свої візерунки,
Простим олівцем відверті стосунки

А тіло як вогнем... 
А тіло як вогнем...
Я відчуваю тебе... 
А тіло як вогнем 
Я відчуваю тебе
А тіло... А тіло... 
Я відчуваю!

Малюю тебе, малюю і знаю
Це не в житті, це на хентаї...