До тебе йду, закоханий в красу,
 Іду, як олень до потоку.
 Боготворю, як ранок світ-росу, 
Тебе блакитнооку.
 До тебе йду, любові не таю,
 Щодня шукаю переброду.
 Тебе, вродливу писанку мою, 
Я пізнаю душею зроду.

 Приспів: 
Все минає, все минає, літо в осінь йде.
 Все минає, не вертає, хтось на когось жде.
 Все минає, все минає, наче в тому сні,
 А любов не минає, ні. (весь куплет – 2)

 Твоя краса, колисана між гір, 
Весною купана в любистку. 
Я підійму аж до високих зір
 Святу твою колиску. 
Я все зроблю, щоб нам дійти ладу, 
Щоб тільки спокій над землею.
 Якщо в житті коліном припаду –
 То перед вродою твоєю.

 Приспів 

А любов не минає, ні. 
А любов не минає, ні.