Ти приходиш до мене щоночі,
В ту хвилинку, коли я заснув.
Зазираєш в заплакані очі
І шепочеш: "Не плач, я люблю".

Я слова твої чую душею
І крізь сон усміхаюсь тобі,
Твої очі горять наді мною
В невимовній, жорстокій журбі.

Ти жагуче мене обіймаєш, 
В тих обіймах я млію вві сні, 
Поцілунками душу виймаєш, 
Вириваєш ти серце мені. 

Відкриваю заплакані очі... 
Навкруги порожнеча німа. 
В тишині таємничої ночі 
Мого щастя нема як нема.