Гарні речення стануть дещо зайвими
Пізно повертатись додому пішки
тільки ла-ла-ла-ла-лай-лай у голові
Мелодія незрозуміла
На вулиці зимно
Мені вже й так пізно
Все рівно як я дістанусь
До дому в цей час

Але тобі вкрай не хочеться знати
Як мене звати...
Як мене звати...
Як мене звати...

Я пролетів
Крізь прірву фантазій
З горя проколов собі дірки у вухах
Щоб ти могла, щоб ти хотіла це помічати
Я впевнений, що мені
Вже пізно здаватися
Так само як пізно навчитись
Триматись якнайдалі від твого вікна

Але тобі вкрай не хочеться знати
Як мене звати...
Як мене звати...
Як мене звати...

Де б я не був і не йшов
Що не робив би і знов, i знов
Тільки щоб було цікаво тобі
Я хочу щоб було цікаво тобі
Якби я міг стати цікавим... 
Тобі...

Але тобі вкрай не хочеться знати
Скільки залишається в мене хвилин
I як мене звати...
Як мене звати...
Як мене звати...
Як мене звати...