Я пам'ятаю цей жахливий день коли тебе нестало
І з того дня пройшло уже часу немало
Сімнадцятого червня дві тисячі сьомого року
Я втратив друга назавжди, я потерпів розлуку
Люди скажіть за що, чому сувора доля
І все було б інакше, була б це моя воля
Та час не повернем назад, це неможливо
Та в моєму серці ти завжди живий, і це важливо
Дімон, ти не забутий, тебе я пам'ятаю
Серце і душу в цих рядках я залишаю
Та смерть не роз'єднала нас, я точно знаю
Що ти живий доки тебе ми пам'ятаєм
В пам'ять про тебе фотографії ми бережемо
І знаєм ти попав не в пекло, а на небо
Ти був достойний того, щоб попасти в рай
Діма, ти не забутий нами, так і знай!

Ей, слухачі, зараз я до вас звертаюсь
Свої думки вам передати намагаюсь
Близьких і рідних бережіть, не втрачайте
І тих кого немає з нами пам'ятайте!
Ей, слухачі, зараз я до вас звертаюсь
Свої думки вам передати намагаюсь
Близьких і рідних бережіть, не втрачайте
І тих кого немає з нами пам'ятайте!

З дитинства були разом і труднощі долали
І те що разом сила завжди ми пам'ятали
Нас доля роз'єднала, а смерть добила в спину
Скажіть мені лише, блядь, хто у цьому винен
Так різко обірвалась струна твого життя
Але у нашому серці тобі небуде забуття
Ти снився дуже часто мені у снах моїх
Я всіх їх пам'ятаю і ніколи не забуду їх
Три роки вже минуло як тебе нестало
І сліз було пролито над могилою немало
Так тяжко усвідомити що тебе нема
Та наші роки дружби промайнули не дарма
Я дивлюся на небо і згадую тебе
Я сумую за тобою і це головне
Ти нас покинув рано, життя ти не дожив
Та в душах своїх друзів великий слід лишив

Ей, слухачі, зараз я до вас звертаюсь
Свої думки вам передати намагаюсь
Близьких і рідних бережіть, не втрачайте
І тих кого немає з нами пам'ятайте!
Ей, слухачі, зараз я до вас звертаюсь
Свої думки вам передати намагаюсь
Близьких і рідних бережіть, не втрачайте
І тих кого немає з нами пам'ятайте!