Дивно з гір вертатися у місто,
Тепер і потім,
І штовхатись вулицями в тисні,
Тепер і потім,
І розуміть:
Тут нічого без тебе не скисло.

Варто зайві речі всі роздати,
Тепер і потім,
І, впустивши ранок до кімнати,
Тепер і потім,
Ніжні фіалки свої
З новим днем привітати!

Тепер і потім! Тепер і потім!
Тепер і потім! Тепер і потім!

Важко так не думати про втрати,
Тепер і потім,
Важко все таємне розказати,
Тепер і потім,
Важко, як вітру,
Спинитись і в небі завмерти.

Доки глузд копається в безглузді,
Тепер і потім,
І в ефірі люди речять блудні,
Тепер і потім,
Вийду до сонця,
Нехай звеселить мої будні.

Тепер і потім! Тепер і потім!
Тепер і потім! Тепер і потім!

Часу не буває забагато,
Тепер і потім,
Але часом боляче чекати,
Тепер і потім,
Серцебиття неминуче
Скорочує відстань.

Я тебе впізнаю поміж решти,
Тепер і потім,
Я знайду дорогу, де ідеш ти,
Тепер і потім,
Через весну, через ніч
І дощу кілометри.

Тепер і потім! Тепер і потім!
Тепер і потім! Тепер і потім!
Тепер і потім! Тепер і потім!
Тепер і потім! Тепер і потім!