Їхав козак за Дунай,
Сказав: "Дівчино, прощай,
Ти, конику вороненький
Неси та гуляй!"

Крикнув, свиснув, на коня,    
Будь здорова, дівчина,         
Як жив буду, повернуся         
Через три года.                

Постій, постій, козаче,
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай?..

Білих ручок не ламай,
Ясний очок не стирай,
Мене з войни зі славою
К собі ожидай.

Лутче було б, лутче було б    
Не любити,                   
Лутче було б, лутче було б     
Не ходити,                     
Лутче було б, лутче було б     
Та й не знати,                 
Чим тепер, чим тепер забувати. 

Не хочу я нікого,
Тільки тебе одного,
Ти був здоров, мій миленький,
А все пропадай.

Крикнув, свиснув, на коня,
Будь здорова, дівчина,
Як жив буду, повернуся
Через три года.

Лутче було б, лутче було б     
Не любити,                     
Лутче було б, лутче було б     
Не ходити,                     
Лутче було б, лутче було б     
Та й не знати,                 
Чим тепер, чим тепер забувати. 

Їхав козак за Дунай,
Сказав: "Дівчино, прощай,
Ти, конику вороненький
Неси та гуляй!"