Я згадую вечірнє місто,
Там у старенькому кафе,
Де пінилось вино іскристе,
Доля дала мені тебе.
Я водоспад волосся твого
Тоді у мріях цілував,
Краплинку смутку неземного
Мені твій погляд навівав.

Приспів:
Твоїх очей мені ніколи не забути,
І поцілунків цвіт,
Мені тебе уже назад не повернути,
Сумний без тебе світ.

Життя немов бурхливе море
Кидало нас між берегів,
Тебе, моя єдина зоре,
Беріг у ньому як умів.
Та лихо перетнуло долю,
Пішовши в небо голубе,
Лишила ти маленьку доню,
У ній я пізнаю тебе.

Приспів (3)