Безсоння 
                                                      (Ю.Рибчинський – В.Засухiн) 

Лягає туман, туман сторіч на підвіконня, 
А ми п’ємо, п’ємо всю ніч п’янке безсоння... 
Безсоння хміль – солодкий біль, кохання зілля. 
П’ємо ми вдвох до забуття, до божевілля... 

Безсоння хміль – солодкий біль, 
Солодкий біль, кохання зілля... 
П’ємо ми вдвох... до забуття, 
До забуття, до божевілля... 

Я тільки твій, а ти моя і слів не треба. 
Летять серця без вороття в безодню неба, 
Здається нам – зникає час, крім нас і Бога
У цілім всесвіті в цю мить нема нікого. 

Безсоння хміль – солодкий біль, 
Солодкий біль, кохання зілля... 
П’ємо ми вдвох... до забуття, 
До забуття, до божевілля... 

В цю дивну мить в серцях у нас вогонь палає, 
Святий вогонь, що зігріває і спопеляє... 
Святий вогонь, вогонь бажань, вогонь страждання, 
В житті буває тільки раз таке кохання... 

Безсоння хміль – солодкий біль, 
Солодкий біль, кохання зілля... 
П’ємо ми вдвох... до забуття, 
До забуття, до божевілля... 

Перевод на русский язык:

                Бессонница

Ложится туман, туман столетий на подоконник, 
А мы пьем, пьем всю ночь пьянящую бессонницу…
Бессонницы хмель – сладкая боль, любви зелье. 
Пьем мы вдвоем до беспамятства... до сумасшествия... 

Бессонницы хмель – сладкая боль, 
Сладкая боль, любви зелье…
Пьем мы вдвоем... до беспамятства, 
До беспамятства, до сумасшествия... 

Я только твой, а ты моя и слов не нужно. 
Летят сердца безвозвратно в бездну неба, 
Кажется нам – исчезает время, кроме нас и Бога
В целой вселенной в этот миг нет никого. 

Бессонницы хмель – сладкая боль, 
Сладкая боль, любви зелье…
Пьем мы вдвоем... до беспамятства, 
До беспамятства, до сумасшествия...

В этот удивительный момент в сердцах у нас огонь пылает, 
Святой огонь, который согревает, испепеляет…
Святой огонь, огонь желаний, огонь страданья, 
В жизни бывает только раз такая любовь… 

Бессонницы хмель – сладкая боль, 
Сладкая боль, любви зелье...
Пьем мы вдвоем... до беспамятства, 
До беспамятства, до сумасшествия...