Згадую теплий вечір, —
Це було, мов учора, —
Тримавши тебе за плечі,
В очах бачив синє море —
Бавився сяйвом місяць
В воді чистій і прозорій,
Й під хвиль колискову пісню
Чарівно ясніли зорі…

Нічого я більш не хочу,
Нічого мені не треба,
Тільки в рідні дивитись очі
І бачить безмежне небо,
Дні і весняні, й літні,
І восени, і взимку
За руки тримати рідні,
Відчути тепло й підтримку…

Тихо тобі шепочу
Шелестом світлого ранку,
Ніжно тебе лоскочу
Теплим дощем на світанку,
Дивлячись небом в очі,
Тільки сказати хочу —
Вип’ють самотні ночі
Душу твою до останку.