Я тобі вірив, коли ти для меня ще була ніким...
Коли на дворі листя падало, а я ще в серці іншою хворів...
Серденько мерзло... твоє тепло його не зігрівало,
а на дворі вже снігом замело... а я ще вірив тобі...

Приспів:

Торкнись руками моїх рук, і просто мовчи...
Мовчи й ні чого не кажи... в очах я все бачу...
Я б зараз став на мить сліпий, та правда-брехня...
Сонце, не вірю я тобі...

Ти обнімала і крики серця мого відчувала...
І ніжні губи твої цілував я... та ти не була моя...
Десь на тополі, сплелися вітром дві нещасні долі...
І приземлилися пожовклим щастям... що зеленіло колись....
Кохана моя... ти ще там

Прошу, молю... не пізно нам усе повернути, і стерти всі муки...

Хоч і не буду я з тобою... та я кричу і молю долю....
Єдина моя... людина сонця... моя... ти навік моя...

Приспів....

Згадай тепло, згадай печалі - все що в нас було...
Згадай і відпусти... думки нехай буде пустота...
Кохання... воно уб'є колись усі страждання...
Народиться дощом весняним раннім...
Та ти не будеш моя... ти не будеш моя... ти не будеш моя...

Приспів