Я насправді злий, 
дуже злий (люди) 
Та за мною злість,
Злість завжди буде
Крику не чути,
Не чути крику доброти,
Не я із пекла,
А ті думки,
Що вже були.

"Ти – злий, Марку, мінятися потрібно,
Ти тепер схожий на дибільне бидло".
Я не відкидаю таких компл [bad word] в,
Я з повної сім’ї, не жертва ал [bad word] в.
І Пані - брати, любі друзі-їбанати,
Нахуй клешні від життя канатів.
Хіба я підлий? Я підлим був колись,
Коли вдівав ці маски, а ви дивились тихо вниз.
Цікавить статок? - його в кишені набивай,
"А ти тікай, свій футуризм нах забирай".
Один говорить, що я великий егоїст,
Йому не похуй? У голові дитячий свист,
І зразу чути всюди поволі крики, виски,
Позатикайте (бляді) свої дибільні писки!
Усі записки, фальш не для еліти вартий,
Порозкидали лузери на стіл великі карти.
Годі карати, які там пані – брати?
У них думки про конкурентів, і як би їх ураз прибрати?
Все без імен, а імена то добре знають,
Без шоку шок як лижуть клітор, добре знають.
«Ти спортив мінус», а ти напевно наче Гінесс,
Такого другові не кажуть, і не потрібно «witness»
Для вас я – бізнес, для вас потрібні лише клони,
Гарантій не даю, гарантії дають гандони.