Я хотів би щоб думки клалися на лист рікою
ті думки шо по житті завжди йдуть поряд зімною
Не дають в ночі заснути в пошуках життя кінця
Кожну ніч приходять в мозок і палять його до тла

Бачу я обличчя поруч в них ще є душа жива
Та думки їм лізуть в мозок темну вічність відкрива
Я б хотів їх взяти в руки кинути в пекло на дно 
Хай люцифера зжерають хай жеруть його лайно

Бачу небо над собою сонце хмари місяць є
Та покрите все імлою ніби щось між нами є
знову тиснуть кайданами ланцюгами друть мене
Що це сталося зімною шо це так мене товче

приспів:

Думки рвуть мене на шматки палять мій мозок до тла
Тепер думками я пустий залишив своє тіло я

Все закрию очі тіло своє дам вогню
Думку кину я щурам душу в скриню я замкну
Відлетівши в синє небо обійнявши хмар імлу
Крикнувши пішло все нахир я до Бога відійду

приспів:

Думки рвуть мене на шматки палять мій мозок до тла
Тепер думками я пустий залишив своє тіло я

Може там знайду я спокій від своїх думок втечу
І відкривши очі я по хмарах в рай іду
ита думки і там як голки в чорнім мозку я кричу
Прокидаюсь бачу небо слава Богу я живу

приспів:

Думки рвуть мене на шматки палять мій мозок до тла
Тепер думками я пустий залишив своє тіло я

акорди:
куплет-приспів-