вірш Ліни Костенко

Недумано, негадано 
Забігла в глухомань,
Де сосни пахнуть ладаном 
В кадильницях світань,
Де вечір пахне м'ятою, 
Аж холодно джмелю...
А я тебе, а я тебе, 
А я тебе люблю...

Ловлю твоє проміння 
Крізь музику беріз.
Люблю до оніміння, 
До стогону, до сліз. 
Без коньяку й шампана, 
І вже без вороття - 
Я п'яна, п'яна, п'яна - 
На все своє життя...