Молились,
Молились щиро козаки,
Як діти, щиро; не журились,
Гадали теє... а зробилось...
Над козаками хусточки!
Одно добро, одна слава —
Біліє хустина,
Та й ту знімуть...
А диякон
«Нехай ворог гине!
Беріть ножі! Освятили». 
Ударили в дзвони,
Реве гаєм: «Освятили!»
Аж серце холоне!
Освятили, освятили!
Гине шляхта, гине!
Розібрали, заблищали
По всій Україні.