Якби я був Полтавським соцьким
Багато б дечого зробив:
Береги були би із сала,         |
А в річці б галушки варив.      | (2)

Земля була б з смачної каші
Та апетитних потрохів,
На вербах би росли ковбаси,     |
А листя б було із млинців.      | (2)

Все Чорне море було б пиво,
Дніпром вишнівочка б текла,
Вина Дністер нам доливав би,    |
Горівка б у ставках була.       | (2)

Криниці були б з добрим квасом,
Таким щоб в носі закрутив,
Щоб чоловік з похмілля часом    |
Скільки хотів би стільки й пив. | (2)

Старі баби і молодиці
Знову б дівчатами були —
Рум'яні, свіжі, круглолиці,     |
Як тії маківки цвіли.           | (2)

Я зиму зовсім скасував би,
Щоночі була би весна,
Про сніг ніхто не споминав би,  |
Бо літо було би щодня.          | (2)

Тоді не треба і одежі,
Ані чобіт, ні жупанів.
Ходили б як святі на небі —     |
Без сорочок і без штанів.       | (2)

І люди були би здорові,
Пісні ще й гарні на підбір.
Привітні, милі, чорноброві,     |
Хто з ким хотів,                |
          той з тим би й жив.   | (2)

Я військо зовсім скасував би
І всіх гетьманів, і царів.
Війни ніколи б не бувало,       |
А тільки музика і спів.         | (2)

Якби я був Полтавським соцьким
Багато б дечого зробив,
Тим часом хлопці прощавайте,    |
Поки хтось шию не набив!        | (2)