Тютюновий смок, "майстер рок-н-ролу",
Запаху щурів напівпідвалу коло,
Тютюновий смок, і вже ніхто, ніколи,
Не пізнає де "майстер рок-н-ролу"...
І не скаже, де Леді рок-н-ролу,
Плекають лозу, плекають лозу, плекають лозу,
Холодного рок-н-ролу, холодного винограду.

Кам’яні планети, індустрії ритму,
Ти один у натовпі, натовп – наче дим,
І тільки Леді рок-н-ролу проходить повз тебе,
Дивлячись прямо, несучи в долонях,
Тримаючи в пальцях ніжні грона холодного винограду.

Іди до мене, іди, йди... Цілуючи твої губи,
Я граю забуті гітарні ходи, цілуючи твої губи,
Торкаючи твої струни, Леді-гітар-фендер-джаз,
О, Леді...

А в дальніх коридорах лякливі щури,
Збирають термінові наради...
Мій струмінь любові пронизав тебе,
Холодного винограду, холодного рок-н-ролу,
Леді-гітар-фендер-джаз, Є-е, Леді...
Йде дикий вепр, білі ікла – дугою,
Затягнутий в шкуру, він веде за собою
Стадо диких свиней у снігах серед гір,
Він був правий, він – поводир,
Леді-гітар-фендер-джаз, Є-е, Леді...

Тютюновий смог, "Майстри рок-н-ролу",
Запаху щурів напівпідвалу коло,
Кам’яні планети, індустрії ритму,
Ти один у натовпі, натовп – наче дим...
Леді-гітар-фендер-джаз, Є-е, Леді...