Як мені тепер ,і плачуть мої очі
Звертаючись до Тебе тепер лише на фото
Твій телефон мовчить,Ти не відповідаешь
І смс мої Ти схоже не чітаешь

Залишила мене з собою у самоті
Пустеля у Душі від неї не втекти 
Зруйнований, пустий, немов старий колодязь
Я знову наодинці, я ледве жити хочу

І кожен день як страта, від себе як від ката

І інколи здається, чи це не забагато

Тебе шукать очима, хоча б на мить побачіти

Так тінь мого Кохання, мене не залишає 

Ти дарувала Світ до якого я так прагнув
Кохання що живе лише у старих казках
Відкрила мені(мої) очі на все чого не бачив
Я так радів Жіттю коли Ми були разом

Але минає все, мені вже не радієш
Я зайвій став Тобі,у мене Ти не віришь
Ще б трохи почекати, все стало б як повинно
Але Тобі на жаль це більше не потрібно

І кожен день як страта, від себе як від ката

І інколи здається, чи це не забагато

Тебе шукать очима, хоча б на мить побачіти

Так тінь мого Кохання, мене не залишає