Cкінчилось кохання, скінчилося все
Заглядає сонце у вікна осель.
Там люди щасливі, та сумно мені,
Мабуть утоплюся, спочину на дні.

Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть, не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать спливатимуть роки
Мене до смерті не зможеш забуть.

Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть, не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать спливатимуть роки
Мене до смерті не зможеш забуть.

Життя, як той камінь, на груди лягло,
Зроблю, що надумав Марічці назло.
Прощай мамо люба і тату прощай,
Учителька й друзі, прощай, милий край.

Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть, не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать спливатимуть роки
Мене до смерті не зможеш забуть.

Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть, не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать спливатимуть роки
Мене до смерті не зможеш забуть.

А річка страшною, мов відьма була,
Відходи заводу у море несла.
Я річку шукати чистеньку піду,
Шукатиму доти, поки не знайду.

Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть, не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать спливатимуть роки
Мене до смерті не зможеш забуть.

Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть, не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать спливатимуть роки
Мене до смерті не зможеш забуть.