Ой вербиченько,
Біле личенько,
Ти шовкова сон-трава,
Пройду отавами,        |
Зелен-муравами,        | (2)
На серці згадка ожива. |

Голос милого,
Незрадливого,
Ніжно кликав мене вдаль,
Бринів за хатою        |
Росою-м'ятою,          | (2)
Подарував мені печаль. |

Він з чорнявою
Ще й з лукавою
Ділить серденько своє.
Мені ж на ґаночку      |
Аж до світаночку       | (2)
Сумна зозуля десь кує. |

Ой вербиченько,
Темна ніченько,
Синя хвиля з-під весла,
А ми стрічалися,       |
Та й не побралися,     | (2)
Доріжка терном поросла.|