Монпансьє (Ла-ла)

Муз. «Оркестр Бобовата»
Сл. Богдана Матіяш

сьогодні я вчуся тебе слухати 
ти розповідаєш мені про безліч міст через які тобі випадало мандрувати 
і я навіть напхавши повен рот цукерок монпансьє тебе не перебиватиму 
я не заважатиму тобі варити каву в кухні не підбігатиму не крутитимуся 
довкола плити не заглядатиму в джезву чи ще не з’являються на поверхні 
бульбашки 
я просто вчуся тебе слухати 
лежачи на волохатому килимі з повним ротом цукерок монпансьє і закинувши 
ноги на стіну лівою рукою я недбало гортатиму томик блейка власне тільки тому 
що мені подобаються ці пожовтілі сторінки й ґотичні літери а правою чухаючи 
свого кота якого ти називаєш так само як і мене просто Бо 
коли я вчуся тебе слухати 
розповідаєш про канадські гори й прерії де куди тільки кинь оком 
гойдається під вітром висока трава й бігають бізони ти звісно усміхаєшся 
кутиками вуст ти кажеш Бо ти собі уявити не можеш які величезні там бігають 
бізони вони просто гасають цими безкраїми преріями і я нічого не можу ні заперечити 
ні навіть здивуватися бо я пообіцяла тобі що сьогодні 
просто буду тебе слухати 
аж доки стемніє й коли мені доведеться встати й піти зачинити вікна й двері на балкон 
хоча вибач у нас же немає ніякого балкону я просто причиню кватирку 
й окреслю пальцями по склу контури місяця а правда що подорож до японії 
така сама далека як мандрівка до найближчої зірки така сама спокійна 
як сон немовлят і така лагідна як води найглибшої в світі ріки чуєш як вона шумить 
щоразу коли прислухаюся як ти говориш