Радість - це те, що дається з боєм.
Ні краплі смутку, ні краплі сумніву.
І я колись стану простим китобоєм, 
і запишусь на норвезьку посудину.

І я колись знатиму корабельні секрети,
матиму жили від праці здуті.
Для мене горітимуть червоні комети
в зеленого небі в"язкому мазуті.

Впливши колись у хвилі безкраї
в сірому светрі грубої в"зки,
я гнатиму втомлені китові зграї
від пляжів Японії до Аляски.

І чорні кити, рвучись на свободу, 
не вірячи що їх можна дістати,
падатимуть з небес у воду, 
наче підбиті аеростати.

Колись це завершиться п"яним застіллям.
А поки я сплю на залізній шконці,
і гріюсь вночі у вагонах з вугіллям,
і граю в трамваях на губній гармоніці.

І життя моє котиться, ніби колесо,
не маючи жодного інтересу,
солодкими яблуками по укосу,
теплими хвилями на Одесу.