Співали в травні солов’ї і я їх слухала до ранку,
Збентежені думки мої лягли на землю Полісянку.
І що без тебе ця весна немов загублена підкова,
Немов обірвана струна мого опаленого слова.

Приспів:
Земля вдягає щедре квітування
І ллється пісня з небокраю.
Я вірю не зів’яне цвіт кохання,
Коли воно з-під серця проростає. (весь куплет - 2)

Забуду співи солов’я і радість на вітрах загине,
Повір і знай без тебе я не піднімусь на верховини.
Співали в травні солов’ї і я їх слухала до ранку,
Збентежені думки мої лягли на землю Полісянку.