Він ціле життя посміхався широко до всіх навкруги 
Позичав їм останні гроші а сам не просив в займи 
А вони садили дерева зла на бідній його голові 
І з часом горбилася спина під вагою дрімучих садів

Ти у цьому світі випадковий чувак 
Ти втікай добряк, заховайся добряк 
Заржавілим людям не поможеш ніяк 
Зрозумій добря, пізно вже - ніяк

В його домі не було дверей і заходили всі хто хотів 
Пригощав усім чим мав, відмовляти він не вмів 
А вони підливали дерева зла з корінням в його голові 
І ще більше горбилася спина ,шукаючи відповіді

Ти у цьому світі випадковий чувак 
Ти втікай добряк...

Він дивився очима дитини, як гасне навколо цей світ 
Він хотів шоби це зупинилось, та крім нього ніхто не хотів

Ти у цьому світі випадковий чувак 
Ти втікай добряк...