Піду сховаюсь у степах,
Згублюсь долинами струмків,
Збудую хату на гілках
І стану зграєю вовків...

Тут стогнуть мавки – не збагнуть,
Чому ніяк до них не йду.
Не розумію: так чи ні,
Та часом чую, що люблю...

Лишусь у небі досхочу,
Я там згоратиму до тла.
Мені так легко: я лечу
Торкнутись до твого крила...

Почуй мене дай відповідь!