Мене не буде,та берег памятає ноги босі.
Вже 20 років знаходжуся в дорозі
Та я не в змозі уже фізично жити.
Варіанти два, тонути або плити.
Гранітні плити, хіба це дар скажіть.
Про мене ліпше місце у душі лишіть!
Та для загарту, Повітря у вісок.
А ноги босі поринули на березі в пісок.
Тут холод віє тривога там не діє.
І навіть скептик біля моря часто мріє!
Даун таун, навчив мене ховати біль.
Як море на глибинах ховає сіль.
Волинь-Бориспіль квиток в один кінець.
Мені шкода, та не достукався я до сердець.
Як не крути я викликаю в вас відразу.
Кажу одразу, що ми є вязні часу.

іТікі так бо ми частина суходолу.
ТІк так лікує краще валідолу.
Ми ніби птиці але погано нам летиться.
Бо ми пропащі, бо нам немає де зігріться.

Та на відміну від води в душі немає льоду.
Я вже не плачу, то біля моря є така погода.
Я не синоптик але я вірю у події.
моя Душа----це мис останньої надії. ман.
Чого не мав втрачав якимось дивним чином.
Хоча б на березі душевно відпочину.
Тік так, А тіло подає знак.   
І тікі так позбудуся нервових признак.
неначе призма оберігає вода
Тони тони тони. інакше буде біда.
Вони Вони залишили мене у скруті.
Та їх немає вини, провини їх спокуті.
Ісус прости, не в силах я нести.
Хрестила ти, тепер в безодню відпусти.
Щоб я остив,  мені достатньо болю.
Пусти Пусти Надіюся на Божу волю!!!