Редбул не надавав мені крил, 
Хоч об стіну головою бийся, 
Вітер вщент роздирав залишки моїх вітрил, 
А ти в перше казав: "Не бійся". 
Редбул не надавав мені крил, 
Їх надавали невеликі дози адреналіну, 
Сонце потроху валилось за небосхил, 
А хтось, хтиво вдавлював мене в стіну.
І не в тому здавалось би справа, 
Що реклама як завжди бреше, 
Просто я надчутлива стала, 
Скуштувавши твоїх губ-черешень. 
І не в тому здавалось би діло, 
Що за тиждень хтось увімкне зиму, 
І моє (не таке вже й чудове) тіло, 
Випустить з себе ще трохи диму. 
Редбул не надавав мені крил, 
Тільки якщо із горілкою, 
Ти став першим з моїх мірил,
Лишившись в серці гуцульскою сопілкою. 
І не в тому здавалось біда, 
Що із слів залишався: відчай, 
Ніби випав ти враз із гнізда, 
І потрапив прямісінько в рай, 
Редбул не надавав мені крил, 
Реклама як завжди брехала, 
Знаєш, жодна з амурових стріл,
Свою ціль ще не обирала. 
 [bad word]  [bad word] tishinynet