Давай переїдемо жити до Львова,
У місто, де нас ніхто не знає.
Давай жити там, заради Бога,
Бо кращого міста у світі немає.

Давай навчатися будем ві Львові,
У місті, якого завжди нам мало.
Давай переймемо місцеву мову,
Звичку вранці й увечері пити гарячу каву.

Ти вийде заміж за мене ві Львові,
Хочеш в Ельджбети або в Домініканах.
Ми будем щасливі там, чесне слово,
Не треба везти мене в Ніццу чи Канни.

Наші дні будуть довгими і світлими.
Навіть коли життя скаже "Кінцева",
Ми з тобою будем щасливими,
Що помрем не в Парижі, а в місті, 
в місті Лева.