Зв'яжу своє життя з нормальним хлопцем, 
Без тачки, бізнесу, квартири і бабла, 
Він прокидатиметься ранком десь о восьмій, 
І не питатиметься: де всю ніч була?
Він, певне, буде дуже гарним батьком, 
І ідеальним чоловіком, без брехні, 
Він цілуватиме мене при всіх, не крадьком, 
Не даруватиме мені сумні пісні. 
На заздрість подружкам, на нерви його мамі,
Ми без скандалів і інтрижок заживем, 
Він буде вчить дітей складати орігамі, 
А я, з дивану відтирати цупкий джем. 
І з часом я закину усі спроби: 
Писать, читати, видавать книжки, 
На зміну їм прийдуть малих хвороби, 
Розкидані по хаті іграшки. 
Зв'яжу своє життя з нормальним хлопцем, 
Емансипація піде під три чорти, 
Він стане мені другом й охоронцем, 
Коротше всім, чим був до нього ти. 
Він буде іншим, зовсім не подібним, 
до того, з чого звикла обирати, 
Але турботливим він буде й рідним, 
Із ним не доведеться роздирати, 
Своє нікчемне "Я", на "до" і "після", 
На що "було", чого колись "не стало", 
Що проникало спазмом, наче вістря, 
Чого завжди, зажди було так мало. 
Зв'яжу своє життя з нормальним хлопцем, 
Без тачки, бізнесу, квартири і бабла, 
Не те щоб я зробила це від злості, 
Але без злості, певно б не змогла.
Зв'яжу своє життя, забуду втрати, 
Забуду терпкість прийняття важливих рішень, 
Забуду як воно - тебе кохати, 
І як воно, коли навкруг постійна тиша. 
Зв'яжу життя, заплющу в котре очі, 
За вікнами в той день заграє злива, 
Дізнатися тоді до болю я захочу:
Ну як воно, коли хоч трішечки щаслива? 
 [bad word]  [bad word] tishinynet