Їхав козак на війноньку: *
                      "Прощай,- сказав,- дівчинонько,
                 Прощай, миленька, чорнобривенька,  |
                          | (2)
Я йду в чужую сторононьку!         |

Дай же, дівчино, хустину,
Може, я в бою загину,
Темної ночі покриють очі,          |
Легше в могилі спочину!"           | (2)

Дала дівчина хустину,
Козак у бою загинув,
Темної ночі покрили очі,           |
Вже він в могилі спочинув.         | (2)

А злії люди на силу,
Взяли нещасну дівчину,
А серед поля гнеться тополя,       |
Тай на козацьку могилу!