Мандрував хтось краями
Та зіткнувсь із стіною,
Та й пробив головою
Так, що бризнула кров
В синє небо зірками.

Славно, їй-Богу,
Ті зірки запалали
І тоді мені батько сказали,
Щоб я вже збирався в дорогу.

Славна дорога
Пролягала лугами.
Я йшов і шукав
Хто був смерть,
А тепер кого братом назвали.

А він тихо стояв 
За моїми плечима. 
Він спокійно стояв 
І дивився на мене 
Скляними очима.

Приспів:
А за горою в гаю
Виднілася рідна стріха,
Стріха ховала тихо
Гверову сталь
Я ж на прохання мами
Ішов з чистими руками,
Та в серці моєму лунко
Співав Nachtigall!

Дай мені руку;
Кличе славна дорога.
Ми підемо по ній
У навколишній світ
Під проводом Бога.

Та той брат лиш стояв
На суцвітті калини,
Його пальці судомно стискали
Тіло моєї дитини.

Приспів:
А за горою в гаю
Виднілася рідна стріха. 
Стріха ховала тихо 
Гверову сталь.
Я ж на прохання мами 
Ішов з чистими руками, 
Та серце моє ущент 
Розривав Nachtigall!