Дистанцію тримай
ти від мого тіла.
Обери ти не трамвай,
я на нього би не сіла.
Не дивися, не паси,
забери від мене погляд.
З бороди слину зітри,
бо вже капає на одяг.

Що було - заросло,
вимело водою,
і повітря моє
пахне не тобою.
Я така як вогонь,
в тебе кров холодна.
І з тобою тепер
вже не буде жодна

Не поїду, не піду
туди де кличеш.
Я не хочу - не роблю.
Чого ти хочеш?
Не показуй, заховай.
Ти вже не будеш.
Сам собі "Давай! Давай!"
Я знаю можеш.

Поволі відвикай
від моєї ласки.
Забувай мій телефон,
бо мені не важко.
Ти напевно вже давно
загубив свій розум,
Бо не хочеш вірити -
ми уже не разом.

Що було - заросло,
вимело водою,
і повітря моє
пахне не тобою.
Я така як вогонь,
в тебе кров холодна.
І з тобою тепер
вже не буде жодна

Не поїду, не піду
туди де кличеш.
Я не хочу - не роблю.
Чого ти хочеш?
Не показуй, заховай.
Ти вже не будеш.
Сам собі "Давай! Давай!"
Я знаю можеш.