Приїзджайте до Мами Ви!
Виростають птахи, виростають, і збудовують гнізда свої,
Восени всі збираються в стаї: вирушають у теплі краї!
Так і діти батьків покидають, і спішать за коханням своїм,
І родинне гніздо залишають: у пошуках легких хлібів….

І щоночі зітхає старенька, залишаючись на самоті,
І благає лиш бога  рідненька: щоб у всьому він їм допоміг…
І нічого для себе не просить, Бо прожила життя все для них:
Худоба на лиці й гострий носик – у молитві стоїть немов тінь.
Приспів:
Приїзджате до мами ви: Хоч на декілька днів!
Приїзджате до мами ви: Із далеких країв!
Приїзджате до мами ви: Що дала вам життя.
Приїзджате до мами ви: Й коли піде в майбуття!
2.
Маячня життя всіх хватає,  буває й так що нема вороття:
І батьківський поріг обминають ті, що отримали в спадок життя.
Та щоночі благає старенька, Бога: щоб у всьому він їм допоміг,
Бо назавжди вона їм рідненька: то її, один лише, гріх!
Приспів:
Приїзджайте до мами ви: Хоч на декілька днів!
Приїзджайте до мами ви: Із далеких країв!
Приїзджайте до мами ви: Що дала вам життя.
Приїзджайте до мами ви: Й коли піде в майбуття!
3.  Принесіть мамі ви хліб і воду,  і молитву до Бога скажіть!
І подякуйте батькам ви за вроду, й за характер, ви – предкам своїм!
Щоб не було роду переводу, всіх дітей своїх цьому навчіть:
І любіть свою рідну природу, й з правдою - всі до Бога ідіть!