Признаюсь пошепки:
Я більше не дивлюсь на перехожих.
У небі сплять зірки,
І серед них одна.
А знаєш, все-таки
Ми різні, але чимось дуже схожі:
У неї є думки, у мене є вона.

Приспів:

Як довго я шукав,
А ти дивилася на мене з неба.
Як довго я шукав,
Бо тільки твого блиску мені треба.

Принеси мені
Ілюзій з того боку небокраю.
Там з іншими людьми
Обертаєш світ.
Хто тобі вони?
Або знаєш, я не заважаю,
Між нами тільки сни
І більше сотні літ.

Приспів.

Як довго я шукав,
А ти дивилася на мене з неба.
Як довго я шукав,
Бо тільки твого блиску мені треба.
Як довго я хотів
Та так і не зумів тебе зловити…
Залишилось одне -
Навчитися без тебе далі жити…

Як довго я хотів...
Як довго я шукав..