Різні птахи сиділи на древі,
Гомоніли про різні світи,
Про велике безкрайнє небо
І про сусідні віти древа, гей...
Одна голубка сиділа сумна,
Закохалася вона у того орла,
Що за хмарами вище всіх дерев
Та й шукає щастя в світлі сонця.

Звідки взявся великий вітер
Та й зачав хилитати тим древом
Та його, із корінням вирвавши,
І звалив на землю, гей...
Одна голубка в небо злетіла
Та й до орлика кликала, звала:
Забери мене, милий, покажи мені диво,
Зроби так, щоб я була щаслива!

Забери мене, милий, покажи мені диво,           
Покохай мене, за хмарами сон мені даруй!       
Та ніхто не відповів, лиш за хмарами сонце сіло, 
Пропадай же, голубко, нікого не дивуй!          (2х)