Недоказаний міф у забутому місті 
по проспектах і стінах повільно тече 
Я ковтаючи дим ти збираючи листя 
забуваємо все пам'ятаємо все 
Тільки вечір вологий як подих останній 
на долоні малює повітряний рай 
Щось банальне і тепле бо справді реальне 
зашарілий такий непроявлений слайд 

Давай я навчу тебе поганому 
купатись в вогні водою дихати 
і серед зими цвісти тюльпанами 
святими до божевілля ликами 
тримати вітри зірками гратися 
ходити по небу над туманами 
в отарі видінь не розчинятися 
давай я навчу тебе поганому 

Білих клавіш пісні перелізуть на струни 
і навіки затягує відстань і час 
Мій столичний акцент твої теплі парфуми 
у сніги в павутину у сяйво прикрас 
Окулярами скрию таємниці дорослі 
пригорни мене міцно моя самота 
Я ковтаючи дим ти ковтаючи сльози 
залишаємось жити в паралельних світах 

Давай я навчу тебе поганому 
купатись в вогні водою дихати 
і серед зими цвісти тюльпанами 
святими до божевілля ликами 
тримати вітри зірками гратися 
ходити по небу над туманами 
в отарі видінь не розчинятися 
давай я навчу тебе поганому