На краю села хатина,
Загляда в вікно смерека.
В тій хатині є дівчина,
Та до неї так далеко.

Ой, смереко,
Розкажи мені, смереко,
Чом Ти так ростеш далеко,
Чарівна моя смереко.

Вийди, любко, до потічка, -
Бачити Тебе я мушу.
Кароока чарівничко,
Ти запала мені в душу.

Вже Карпати вкрила осінь,
Журавлі вже відлетіли,
А весну, Кохана, й досі
Ми з Тобою не зустріли.

На краю села хатина,
Загляда в вікно смерека.
Ой, чи довга та стежина
Та дівчина не далеко.