Мушу йти
Ледве чутно, тихо. Десь там
Шлють вітри і хвилі привіт містам
Там у морі гори, по них мости
Вони чекають, я мушу йти

I
Світ – театр, ми в ньому актори
Діалог за діалогом порожні в розмовах
Балачки по ходу про погоду
Про матінку природу, все в порядку, чувачки

Посмішка в комплекті, 100 разів на день
Як останній янкі я кажу – ОК
Привіт-пока, пока-пока-привіт
Решта слів написали заповіт

Хитаю головою, дододаю – all-right
Сенсу нуль цілих, нуль десятих кілобайт
Ваги не набирає порожнє слово
Нуль до нуля, тож, маємо нічого

Бігали від себе - наздогнали
Пхали пішки – захолонула кров
Хочеш свята – передплати журнали
Був рок-н-ролл, привітався та пішов

II
Хтось спокійний грає нами в нарди
Так не чесно, хто б він не був
Я так хотів казати лише правду
Хтів-перехотів, казав, але забув

А в новинах знову щось про нафту
Про газ і про стан трас
Щось важливе лишається за кадром
Щось суттєве проходить повз нас

Всі мої надії, всі твої питання
Все востаннє, ось і фінал
Те, що було, лишається на згадку
Все в порядку, перемикай канал

III
В усіх галактиках, в усіх морях
Існує практика - шукати шлях
Важко пояснити, чому це - головне
На словах одне, інше в головах

Але десь є місце просто неба
Там, де голоси не йдуть по проводах
Бувай, я пам’ятатиму про тебе
В усіх галактиках, в усіх морях