Навіщо тривожити рани минулі + Покривався метал іржею (исполнитель: Гнатюк Іван)
Навіщо тривожити рани минулі? Терпіння не вистачить, в цьому біда, Якщо вже давно ми кохання забули, Ти втомлена щастям і мною бліда... Наївний такий і нещасний хлопчисько, Чим думав тоді, як тебе покохав, А ти пустотливе грайливе дівчисько, Так часто просив і так часто прохав. Хотів, щоб сиділа кохана ти поруч, І лагідно пестила серце мені, Воно ж не залізне,і б'ється ліворуч, І чути тривожні мотиви у нім! Ти гралась зі мною, у сні обнімала, Я вірив у твої прекрасні слова, І грілась прозорим білявим бокалом, У твоїх колінах моя голова. Мені говорила: кохай мене милий, Тобі я повторював це кожен день, Я був тоді жвавим, такий же щасливий. Співав про кохання багато пісень. Та щастя у нас гостювало не довго, Кохання пройшло, і погасли чуття, Від мене пішла, залишивши самого, Не бачив в очах я твого співчуття... Раптово ти зникла, раптово погасла, Мав надію, що ти не вернешся знов, БулО це так гірко, так бУло невчасно, Уже й не згадаємо наших розмов... Навіщо ти знов потривожила рани? Знову грянула в серце, як з чужого вікна, Не вийде із нас оп'янілих коханих, Я й без тебе сп'янію від бокалу вина....