Мрiйною, коханою ти була моєю.
Шепотiв тебе ввi снi i вiд сну вставав,
Я за фарбами ходив в жовтiї алеї,
В хуртовини на вiкнi звуки малював.

     Просинь
     Марилась у дзеркалi вiконнiм,
     Лiс в її чеканнi вицвiтав.
     Осiнь
     Свiй обряд вершила за законом,
     Сум її чудес не обiцяв...

Тої ночi я блукав мiстом неозореним
Та в уламки дня складав паузи i сни.
А вiтри аж до пiвнiв грали з чорним вороном,
Та негадано тебе з листям принесли.

     Листя
     Як пливло на постiль, пам'ятаєш,
     В пахощах майбутньої пурги.
     Листя,
     Мов листи, збирав я, пам'ятаєш,
     З прожилок листової руки.

Є початок i кiнець в будь-якiй iсторiї.
Нас несе в фантазiї завтрiшнього дня.
Сняться iнколи менi свiтлiї мелодiї,
Та не зустрiчаються кращi, нiж твоя.