Плаче дівчина в осінньому парку,
Вітер розвіва її волосся.
Вона згадує любов палку,
Зберегти яку їй не вдалося.

Приспів:
Не вірила, що все колись мине.
Що закінчиться вмить чарівна казка.
Все колись мине...дівчина осінь.

2
Зірки колись зліталися до ніг,
Зорепад стелився по дорозі.
Заблукав серед тисячі доріг,
І по щоках тепер стікають сльози.