[Ніч скидає темінь в кожен дім і лиш мерехтить свіча.
Ти поволі йдеш собі до сну і від цього самота.
Долоні відпустиш і тихо приляжеш на бік і я стих.
І лиш поцілую сонливе лице, передчуй мої видих та вдих.

Приспів:
Єдиний і твій, затисни мене в обіймах та чимдуж.
Єдиний і твій у твоїх очах під стуки двох сердець.
І ангели не сплять, і ангели не тільки в небесах.

Ніч, дощ не постукає в вікно, це коли ти міцно спиш.
Хтось тримає світло десь, а ми розділяєм спільний сон.
Ти поряд зі мною, теплом же зігріті своїм і ми з ним.
І серце застукає, згубиться глибоко в пух, щоб м’яко заснув.

Приспів (2)]