В мене світле волосся, блакитні очі
 І кожна зустрічна жінка мене хоче.
 Хоче доторкнутись, хоче обійняти,
 Хоче мене пристрасно поцілувати.
 Коли я в самих трусах гуляю по пляжу,
 Кожна стежить за мною –
 Дивиться, куди я ляжу.
 Але я до жодної з них не підходжу,
 Я занадто гарний,
 Я цього зробити не можу.
 Та хіба ж спроможна до кохання та краса?
 А вона ж собою повна, значить – пуста вона.
 Її кохання – ілюзія, кохання – ілюзія,
 Кохання – ілюзія, краса – то ілюзія!

 Приспів:
 А ти м’ясо!
 А я такий апетитний!
 М’ясо!
 А я такий соковитий!
 М’ясо!
 А я такий ароматний!
 Краса – то ілюзія!
 Я такий, я такий!

 Ні, ні, ні, ні!
 Я високий брюнет, я кремезний, засмаглий!
 Я до кохання по-справжньому спраглий.
 Я вже майже живу в тренажерному залі,
 Бо хочу, щоб на мене западали кралі.
 В мене біцепси, трицепси, дельти, трапеції,
 А пахну так, неначе щойно запірнув у спеції.
 А ще я частенько в люстерко на себе дивлюся,
 Бо я сам від себе тягнуся...
 Та хіба ж спроможна до кохання та краса?
 А вона ж собою повна, значить – пуста вона.
 Її кохання – ілюзія, кохання – ілюзія,
 Кохання – ілюзія, краса – то ілюзія!
 Покуштуй мене, крихітко!
 Розірви мене ручками!
 Покусай мене зубками!
 Посмокчи мене губками!