МИ РОЗДАЛИ СЛОВА, 
МИ ВИНАЙШЛИ СВІТЛО 
ТА НІКОМУ ВОНО НЕ СТАНЕ В ПРИГОДІ. 

ТІЛО, ЯК ІРЖАВА СТРУНА 
ТЯГНЕТЬСЯ ВВЕРХ 
УБОГИМИ МРІЯМИ БЕЗ ЖОДНОГО ЗМІСТУ. 

ЗУПИНИСЬ І ДИХАЙ В ПОВНІ ГРУДИ, 
ДАЙ ОЧАМ ПОБАЧИТИ СЕБЕ. 
В ЦЬОМУ ЦАРСТВІ СКОРО НАС НЕ БУДЕ, 
КОЛИ НЕБО СПАЛЯТЬ – ТИ ЗАБУДЕШ ВСЕ. 
ЗАБУДЕШ ВСЕ!!! 

ТІНЬ ПОСМІХАЄТЬСЯ КВОЛО, 
ГНИЛИМИ ЗУБАМИ 
ВОНА ПРОГРИЗАЄ НАШУ ВІРУ. 

ВІТЕР ПРОНИЗУЄ СПОКІЙ 
І ЗНОСИТЬ ВСЮ СЛАВУ 
ПРО ЛЮДЕЙ, ЯКІ НЕСУТЬ ЛАНЦЮГИ. 

СОНЦЕ – ТИ ЄДИНИЙ ПРАПОР, 
ТИ ЄДИНА ПРАВДА НА ЗЕМЛІ. 
МИ УЖЕ ЙДЕМО, МИ ЙДЕМО НА БАЗУ: 
ЗУПИНИ НАС І СПАЛИ ВСЕ, ЩО ЗНАЄМО МИ. 

Сон довжиною у вічність 
Нас поглинає дуже давно. 
Ми знаємо про те, що цілий світ спить 
У ящику з написом «біла байдужість». 

СОООН ДОРІВНЮЄ СМЕРТЬ, 
ТОООЖ ВІДКРИЙ СВОЇ ОЧІ, 
СТАНЬ НА НОГИ І ПОДИВИСЬ 
НА ПРОБЛИСКИ НОВОГО ДНЯ. 

ДИХАЙ!!! 
ТИ ЩЕ ЖИВИЙ!!! 
ТИ ЩЕ ЖИВИЙ!!! 
ДИХАЙ!!! 
ТИ ЩЕ ЖИВИЙ!!! 
ТИ ЩЕ ЖИВИЙ!!!